Додаткові матеріали

Версія від 12:41, 29 травня 2021, створена Андрій Тищенко (Обговорити цю сторінку | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Кальцит

Кальцит, вапняковий шпат — породотвірний мінерал, карбонат кальцію острівної будови. Належить до класу карбонатів. Один із найпоширеніших на Землі мінералів.

Назву запропонував 1845 мінералог Вільгельм Карл Ріттер фон (1795–1871; Австрія).

Хiмічна формула СаСО3. Склад у %: СаО — 56,03; СО2 — 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb,Tr. Сингонія тригональна. Густина — 2,71. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів — 2,75–3,50. Переважно безбарвний або молочно-білий, зі скляним блиском. Риса біла до сіруватої. Злам раковистий. Крихкий.

Важливий породотвірний мінерал осадових гірських порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально метаморфізованих вапнякових порід — кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, карбонатитах, гідротермальних утвореннях, серед продуктів повторної мінералізації.

Кальцит — типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мiнералу можливе бiогенне, хiмiчне, гiдротермальне, метаморфiчне та магматичне. Може виділятися у виглядi зернистих, сталактитоподiбних, грудкуватих або землистих агрегатiв. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів у процесі відмирання нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах із сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом із цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.

Вапняки, складені переважно кальцитом, широко використовують у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і будівельний матеріал, флюс у металургії, ісландський шпат — в оптиці.

Основний метод збагачення кальциту — флотація.

Різновиди

Розрізняють:

  • кальцит-агат (шаруватий агрегат, що складається з халцедону, кварцу і кальциту);
  • кальцит атласний (шпат атласний);
  • кальцит баріїстий (баритокальцит);
  • кальцит волокнистий (тонковолокнистий різновид кальциту з шовковистим блиском у вигляді тонких кристалів, які розвиваються по пінакоїду);
  • кальцит димчастий (доломіт);
  • кальцит доломітовий (кальцит магніїстий);
  • кальцит жилкуватий (тонкожилкуватий різновид кальциту з перламутровим блиском);
  • кальцит залізистий (різновид кальциту, в якому Fe2+ заміщує Са у відношенні Fe : Са = 1 : 4,5);
  • кальцит звичайний (кальцит);
  • кальцит кобальтистий (різновид кальциту з острова Ельби, що містить до 2 % СоО);
  • кальцит конкреційний (кальцит радіальноволокнистої будови з концентричною шаруватістю або смугастістю);
  • кальцит кременистий (кальцит піщанистий);
  • кальцит магнезіальний (доломіт);
  • кальцит магніїстий (різновид кальциту з невеликими домішками магнію);
  • кальцит марганцевистий (різновид кальциту, який містить до 16 % Mn);
  • кальцит мучний (глиноподібний різновид кальциту, який складається з окремих дуже дрібних кристалів);
  • кальцит піщанистий (пойкілітовий кальцит, кристали якого містять захоплені при їхньому рості численні зерна кварцу);
  • кальцит пластинчастий (різновид кальциту у вигляді пластинок, зазвичай сплюснутих);
  • кальцит радіїстий (різновид кальциту з незначним вмістом радію);
  • кальцит-родохрозит: 1) назва мінерального виду, склад і властивості якого змінюються від кальціїстого різновиду (кальциту) до марганцевистого (родохрозиту); 2) суміш кальциту з родохрозитом;
  • кальцит свинцевистий (різновид кальциту, який містить свинець у відношенні Pb : Ca = 1 : 8,5);
  • кальцит свинцево-цинковистий (кальцит зі скарнів родовища Карамазар (Середня Азія), який містить PbO — 0,27−0,47 % і ZnO — 0,66−0,88 %);
  • кальцит сірчистий (ольдгаміт — сульфід кальцію координаційної будови, CaS, Ca — 55,55; S — 44,45);
  • кальцит стронціїстий (містить до 4 % Sr);
  • кальцит цинковистий (містить до 4 % ZnO);
  • кальцит цинковисто-марганцевистий (містить до 4 % Zn і до 4 % Mn).

Похідні терміни

Кальцитизація — збагачення мінеральних комплексів кальцитом, що виділяється на пізніших етапах мінералотворення у вигляді прожилок, або заміщує окремі мінерали.

Кальцифікація — метасоматичний процес, при якому кварц заміщується кальцитом.

Література

  1. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кальцит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  2. Cornelis K., Cornelius S., Hurlbut Jr. Manual of Mineralogy. 20th ed. New York : Wiley, 1985. P. 380.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  4. Кальцит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор

В. С. Білецький


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.01.2020

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності