Версія від 22:30, 8 квітня 2021, створена Андрій Тищенко (Обговорити цю сторінку | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Богомазов, Олександр Костянтинович

Автопортрет, 1911

Богома́зов, Олекса́ндр Костянти́нович (07.04.1880, с. Ямпіль, тепер смт Ямпіль Сумської області, Україна — 03.06.1930, м. Київ, тепер Україна) — живописець, графік. Член Асоціації революційного мистецтва України (з 1925).


Богомазов, Олександр Костянтинович

Народження 07.04.1880
Місце народження Ямпіль (Сумська обл.)
Смерть 03.06.1930
Місце смерті Київ
Місце поховання Лук'янівське кладовище
Alma mater Київське художнє училище
Напрями діяльності живописець, графік, член Асоціації революційного мистецтва України (з 1925)


Життєпис

Народився в сім’ї бухгалтера.

Малювати почав у Херсонському земському сільськогосподарському училищі, до якого вступив за наполяганням батька.

1902–1910 (з перервою) навчався в Київському художньому училищі в О. Мурашка, М. Пимоненка та ін.

1905 О. Богомазова відрахували з училища через участь у студентському страйку.

1906 брав уроки в приватних студіях С. Світославського в м. Києві, Ф. Рерберга (1865–1938; РФ) та К. Юона в м. Москві (тепер РФ).

1908 разом з Д. Бурлюком, М. Ларіоновим, О. Екстер брав участь у відомій київській виставці «Ланка» («Звено»).

1911 за завданням редакції газети «Київська мисль» («Кіевская мысль») поїхав до Фінляндії, звідки привіз велику серію нових творів.

1913 одружився з художницею В. Монастирською.

1914 разом із О. Екстер організував мистецьке об’єднання «Кільце».

1915 поїхав на Північний Кавказ, два роки працював штатним викладачем графічних мистецтв у Вищому початковому училищі (с. Герюси, Нагірний Карабах, тепер Азербайджан).

На початку 1917 повернувся до м. Києва. Із січня 1917 до березня 1918 працював у Комерційному училищі в м. Золотоноші (тепер Черкаська область, Україна).

1918–1919 викладав у Київській художньо-ремісницькій школі-майстерні та Будаєвському вищому початковому училищі, 1919–1922 — у Боярській залізничній трудшколі.

1919 — співробітник Всеукраїнського відділу мистецтв Наркомосу УРСР, керував оформленням революційних свят у Києві.

1920 працював художником 12-ї армії, оформлював агітсанпоїзд та агітпароплав «Пушкін» (разом з О. Екстер, В. Меллером та ін.). Під час поїздки захворів на сухоти.

1922–1930 — професор Київського художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Творчість

Богомазов О.К. Правка пилок (Пилярі), 1927

Зазнав впливу стилю модерн, згодом виголосив своїм методом «спектралізм», власне варіант кубофутуризму. Серед творів: динамічні за манерою та яскраві за колоритом київські й кавказькі пейзажі, побутові сцени: «Базар», «Львівська вулиця у Києві», «Тюрма» (всі — 1914), «Паровоз», «Спогади про Кавказ» (обидві — 1916), «Пилярі» (1927), «Праця пилярів» (1929) тощо; рисунки сухим соусом: «Хрещатик», «Над Дніпром» (обидва — 1914); ліногравюри: «На конверторному заводі» (1914), «Карл Маркс» (1926).

Автор теоретичного дослідження «Живопис та елементи» (1914, 1928), у якому виклав засади авангардного мистецтва, проаналізував логіку мистецького сприйняття і психологію народження художнього образу.

Вшанування

На честь художника названо вулицю в м. Боярці (Київська область, Україна). Про О. Богомазова зняли фільми: «Знак божої іскри» (режисер І. Недужко. Національна кінематека України. Київнаукфільм. 2001), «Український кубофутуризм і О. Богомазов» (автори: В. Соколовський, Д. Горбачов, «Автор — Студія», серія «Мистецтво світу — внесок України», 2005).

Праці

  • Богомазов О. Живопис та елементи.. Київ: Задумливий страус, 1996. 152 с.

Література

  1. Демшиць Е. «Український Пікассо» — Олександр Богомазов. URL: http://uartlib.org/ukrayinskiy-pikasso-oleksandr-bogomazov/
  2. Кашуба-Вольвач О. Олександр Блгомазов. Автопортрет. Київ: Родовід, 2012. 108с.
  3. Горбачов Д. Авангард. Українські художники першої третини ХХ століття. Київ: Мистецтво, 2017. 320с.
  4. Кашуба-Вольвач О.Д. Творча спадщина Олександра Богомазова: нові знахідки, дослідження, атрибуції // Сучасне мистецтво. 2018. Вип. 14. С. 169–213.
  5. James Butterwick. Alexander Bogomazov. 1880–1930. Лондон, 2016.
  6. Alexander Bogomazov (1880–1930). The Lost Futurist. TEFAF Maastricht, 2019.

Відео

Український кубофутуризм і Олександр Богомазов

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Богомазов, Олександр Костянтинович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богомазов, Олександр Костянтинович (дата звернення: 5.12.2021).


Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.04.2020

Поширити

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності