Доломіт

Доломі́т — породотвірний мінерал класу карбонатів та осадова гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту.

Доломітові Альпи біля м. Кранська Гора, Словенія.
Фото Л. Л. Лісовської

Доломіт

Клас мінералу карбонати
Колір сірувато-білий
Сингонія тригональна
Твердість 3, 5–4, 0
Блиск скляний
Прозорість непрозорий
Питома вага 2, 9–3, 2
Особливі характеристики гігроскопічний, крихкий

Історична довідка

Мінеральний доломіт вперше описав 1768 К. Лінней. 1791 доломіт схарактеризував натураліст і геолог Д. Г. де Долом’є (1750–1801; Франція), який досліджував мінерал спочатку в старих будівлях м. Рима, а пізніше за зразками, зібраними в Доломітових Альпах. Уперше назвав мінерал доломітом біохімік Н.-Т. де Соссюр (1767–1845; Швейцарія) 1792.

Характеристика

Доломіт — важливий породотвірний мінерал осадових товщ. Виникає за умови дії на вапняки гарячих розчинів, які містять магнезіальні солі. У багатьох випадках утворюється внаслідок осадження у водних соленосних басейнах.

Виділяють два типи доломіту:

1) породотвірний мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію.

Хімічна формула: CaMg(CO3)2, або MgCO3 • CaCO3. Містить 30,4 % CaO; 21,8 % MgO і 47,8 % CO2. Домішки: Fe2+, Mn2+, Co2+, Pb, Zn.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3,5–4,0; густина —2,9–3,2 г/см³. Сингонія тригональна. Колір сірувато-білий. Блиск скляний.

2) Осадова карбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту (бл. 95 %), зазвичай з домішками кальциту, іноді гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.

Між доломітами та вапняками існує безперервний ряд перехідних карбонатних порід, крайніми членами якого є чисті вапняки та доломіти.

Відповідно до вмісту мінералу доломіту (%) виділяють:

  • вапняковисті доломіти (95–75);
  • вапнякові доломіти (75–50);
  • доломітові вапняки (менше 50).

Поширення

В Україні доломіт є, зокрема, на Донбасі (Оленівське родовище), у Тернопільській області (Завадівське родовище). Видобувають доломіт відкритим способом.

За кордоном найбільші обсяги видобутку доломіту — в Росії, Великій Британії, Канаді, Японії, Бельгії, США, Іспанії, Індії, Угорщині.

Застосування

Використовують як вогнетривкий матеріал, флюс у металургії, сировину в хімічній промисловості, виробництві скла. Плити та вироби з доломіту застосовують як облицювальні матеріали. Доломітовим борошном розкислюють (вапнують) ґрунти і насичують їх кальцієм і магнієм.

Доломіт використовували (разом з бором, свинцем та глиною) для засипки активної зони пошкодженого енергоблоку при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (див. Чорнобильська ядерна катастрофа 1986).

Література

  • Saussure H. B. Analyse de la dolomie // Observations sur la Physique, sur l’Histoire Naturelle et sur les Arts. 1792. T. 40. P. 161–173.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Доломіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  • Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  • Доломіт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Доломіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Доломіт (дата звернення: 5.12.2021).


Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.06.2021



Поширити

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності