Бірінгуччо, Ванноччо

Бірінгу́ччо, Ванно́ччо (італ. Biringuccio, Vannoccio; 20.10.1480, м. Сієна, тепер регіон Тоскана, Італія — 30.04.1539, м. Рим, Італія) — гірничий інженер, вчений, автор фундаментальної праці «Піротехнія».

Бірінгуччо Ванноччо.jpg

Бірінгуччо, Ванноччо

(Biringuccio, Vannoccio)

Народження 20.10.1480
Місце народження Сієна
Смерть 30.04.1539
Місце смерті Рим
Напрями діяльності металургія, гірництво, геологія

Життєпис

Батько, П. Бірінгуччо, імовірно, був архітектором.

Як металург перебував на службі в П. Петруччі (1452–1512; м. Сієна, тепер Італія) — тирана (див. Тиранія) Сієнської республіки та його сина — Б. Петруччі. Через повстання 1515 В. Бірінгуччо полишив м. Сієну разом із родиною Петруччі. До 1523 подорожував Європою, вивчав гірничу справу в Італії, Чехії, Австрії, 1517 відвідав Сицилію.

1523 за сприяння папи Климента VII Петруччі відновили своє правління; разом із ними В. Бірінгуччо зміг повернутися з заслання.

1524 отримав монополію на виробництво селітри в усій Сієнській республіці. Однак 1526 внаслідок повстання в Сієні сім’я Петруччі знову опинилася у вигнанні. Спроба силою повернути Сієну виявилась безуспішною. В. Бірінчуччо, уже знаний майстер-ливарник, займався виготовленням військової техніки у Флорентійській республіці. Тут 1529 він відлив одну з найбільших на той час гармат вагою понад 6 т і довжиною 6,7 м.

1530 повернувся до м. Сієни. У січні та лютому 1531 був сенатором міста.

1536 Католицька церква запропонувала В. Бірінчуччо роботу в м. Римі. 1538 він очолив папський ливарний завод, а також став директором артилерійського заводу в папському арсеналі. Відповідав за лиття гармат для Венеції, а згодом і Флоренції.

Творчість

1540 у м. Венеції було опубліковано десятитомну працю В. Бірінгуччо «Піротехнія» («De la pirotechnia»), яка стала своєрідною технічною енциклопедією того часу. Назва праці перекладається як «вогняне ремесло», а отже, містить опис промислів, пов’язаних із використанням вогню. Автор докладно характеризує особливості металургії, гірничорудної, гончарної справи, золотарства, виробництва скла та ін. Крім цього, окремі розділи присвячено геологічним знанням, описам родовищ, способам видобутку й збагачення рудних мінералів. Наведено також практичні відомості про хімічні, гірничі й металургійні технології, описи плавильних печей, повітродувних міхів тощо. У дев’ятій книзі схарактеризовано основні алхімічні ідеї (див. Алхімія), але автор, аналізуючи технологічні процеси, однозначно віддавав перевагу дослідним даним, а не алхімічним теоріям.

Додатково

Сієнська республіка — місто-держава в Італії, яка існувала 1147–1555 на півдні сучасного регіону Тоскана.

Флорентійська республіка — місто-держава в Італії, що існувала 1115–1532 на території сучасного регіону Тоскана.

Зберігся відгук засновника гірничо-металургійної науки Г. Агриколи на «Піротехнію». Він високо оцінив знання автора та майстерність викладу і, зокрема, відзначав, що його книги й праця В. Бірінгуччо за змістом немов би доповнюють одна одну.

Праці

  • Biringuccio V. The Pirotechnia of Vannoccio Biringuccio. New York : Basic Books, 1959. 477 p.

Література

  1. Smith C. S. Biringuccio, Vannoccio // Dictionary of Scientific Biography : in 16 vol. New York : Charles Scribner's Sons, 1970. Vol. 2. P. 142–143.
  2. Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. Донецьк : Донецьке відділення НТШ ; Редакція гірничої енциклопедії ; УКЦентр, 2006. 224 с.
  3. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва. Київ; Алчевськ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» ; ЛАДО, 2013. 542 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бірінгуччо, Ванноччо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бірінгуччо, Ванноччо (дата звернення: 6.12.2021).


Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.07.2021

Поширити

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності