Бурноніт

Бурноні́тмінерал класу складних сульфідів (сульфосолей).

Руда свинцю, міді і стибію.

Бурноніт.jpg

Бурноніт

Клас мінералу сульфіди
Колір темно-сірий
Сингонія ромбічна
Твердість 3, 0–3, 5
Блиск металічний
Прозорість непрозорий
Питома вага 5, 7–5, 9 г/см3
Особливі характеристики крихкий, діелектрик


Історична довідка

Уперше виявив як руду стибію 1797 у графстві Корнуолл (Англія) член Лондонського королівського товариства Ф. Рашлей (1729–1811; Велика Британія). Описав 1804 мінералог Ж. Бурнон (1751–1825; Франція). 1813 названий на його честь.

Характеристика

Хімічна формула: CuPbSbS3. Вміст (%): Pb — 42,5 %, Cu — 13 %, Sb — 24,7 %, S — 19,8 %; домішки Fe, Ag, Zn, Mn, Ni, Bi, As.

Сингонія ромбічна. Колір темно-сірий, непрозорий. Блиск металічний, спайність недосконала по (010). Густина 5,7–5,9 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 3,0—3,5. Діелектрик, крихкий, розчинний в азотній кислоті.

Бурноніт — гідротермальний мінерал, спостерігається в асоціації з бляклими рудами, галенітом, піритом, халькопіритом, сфалеритом, джемсонітом і буланжеритом. При вивітрюванні бурноніту утворюються церусит, малахіт і стибієві охри.

Різновиди

  • бурноніт арсеновий (різновид бурноніту з умістом As2O5 до 3,5 %);
  • бурноніт нікелистий (застаріла назва ульманіту).

Поширення

Один з найбільш поширених мінералів класу сульфосолей. Родовища відомі в Європі (Чехія, Німеччина), країнах Середньої Азії, Росії (на Забайкаллі), Австралії, Південній Америці (Чилі, Перу, Болівія).

В Україні — Єсаулівське родовище на Нагольному кряжі, Луганська область.

Література

  1. Bournon J. L. Description of a Triple Sulphuret, of Lead, Antimony and Copper, from Cornwall; With Some Observations upon the Various Modes of Attraction which Influence the formation of Mineral Substances, and upon the Different Kinds of Sulphuret of Copper // Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 1804. Vol. 94. P. 30–62.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шамозит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  4. Бурноніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
  5. Севастопольский Музей камня. URL: https://www.sevstone.ru/collection/all/mineraly-ukrainy/all/2032/

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бурноніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бурноніт (дата звернення: 27.11.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.07.2021


Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності