Базис ерозії

Ба́зис еро́зії — поверхня Землі, на рівні якої водотік втрачає свою силу і не може далі поглибити своє русло.

Розрізняють загальний та місцевий базиси ерозії. Загальний (головний) базис ерозії — рівень Світового океану. Процеси ерозії можуть також проявлятися в районах суші, розташованих нижче рівня моря (безстічні області). Тоді роль загального базису ерозії відіграє рівень розташованого в западині безстічного озера. Місцевий базис ерозії — озеро, місце впадіння притоки в основну річку, виходи твердих порід, що уповільнюють глибинну ерозію і спричиняють утворення порогів та ін.

Зміни базису ерозії (коливання рівня моря або озера, вікові рухи земної кори, зміщення порогів та ін.) призводять до посилення глибинної ерозії та врізання долин або ж навпаки — до її ослаблення та заповнення долин річковими відкладами. Зміна цих процесів зумовлює утворення річкових терас.

Література

  1. Хільчевський В. К., Ободовський О. Г., Гребінь В. В. та ін. Загальна гідрологія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 399 с.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський


Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Базис ерозії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базис ерозії (дата звернення: 6.12.2021).


Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.01.2021


Поширити

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності