Арсенопірит

Арсеніди.jpg

Арсенопірит

Синоніми арсенід-сульфід заліза
Клас мінералу сульфіди
Колір білий
Форма кристалів призматична або стовчаста
Сингонія моноклінна або триклінна
Твердість 5, 5–6, 5
Блиск металічний
Прозорість непрозорий
Питома вага 6, 07–6, 15 г/см3
Особливі характеристики крихкий

Арсенопіри́тмінерал класу сульфідів, арсенід-сульфід заліза острівної будови. Уперше описав 1847 мінералог Е. Ф. Глокер (1793–1858; Німеччина). Головний рудний мінерал арсену, мінеральна сировина для отримання срібла, золота, кобальту та інших металів, які є побічними продуктами основного виробництва.

Характеристика

Хімічна формула: FeAsS. Містить (%): Fe — 34,3; As — 46,01; S — 19,69. Домішки: Сo, Ni, Mn, Zn, Sb, Se, Au, Cu.

Різновиди: данаїт (вміст кобальту 3–9 %); глаукодот (вміст кобальту до 27 %). У багатьох родовищах є тонкодисперсне золото.

Сингонія моноклінна або триклінна. Часто формує кристали призматичної або стовпчастої форми зі стратами та комбінації цих форм. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,5–6,5. Густина — 6,07–6,15 г/см3. Колір білий, у зламі сталево-сірий. Мінералу властивий плеохроїзм. Непрозорий. Блиск металічний. Колір риски чорний. Крихкий. У гірських породах утворює суцільні та зернисті агрегати, а також окремі вкрапленики і друзи, в гідротермальних жилах — призматичні й голкуваті кристали. Має розвинені двійники проростання та зростання. Двійники по (100) і (001) призводять до утворення псевдоромбічних кристалів. Часто спостерігають хрестоподібні двійники по (012). Відомі епітаксичні (див. Епітаксія) зростання арсенопіриту з галенітом, піритом і піротином.

Поширення

Поширений мінерал. Має типове гідротермальне походження, але трапляється також у контактово-метасоматичних родовищах та пегматитах. У гідротермальних родовищах асоціює з вольфрамітом, каситеритом, халькопіритом, сфалеритом, галенітом і срібними рудами. У контактово-метасоматичних родовищах кристалізується після виникнення скарнів і утворює самостійні тіла.

Родовища арсенопіриту відомі в Англії, Мексиці, Болівії, Росії, Швеції, Японії та інших країнах. В Україні є на Донбасі (Нагольний кряж), у Криворізькому залізорудному басейні, Чивчинських горах, на Закарпатті.

Література

  1. Strübel G., Zimmer S. Lexikon der Mineralogie. Stuttgart : Deutscher Taschenbuch Verlag ; Ferdinand Enke Verlag, 1982. 363 p.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  3. Бондаренко С. М. Мінералізація Au-As типу в докембрійських комплексах Українського щита та головні чинники її локалізації // Мінералогічний журнал. 2014. Т. 36. № 1. С. 59–73.
  4. Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
  5. Mandarino J., Back M. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. 10th ed. Tucson : Mineralogical Record, 2018. 410 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Арсенопірит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арсенопірит (дата звернення: 27.11.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.07.2021

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності