Анортит

Зразок із Італії

Анорти́т (від грец. ἄνορϑος — непрямий, скошений) — мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазу.

Анортит

Клас мінералу силікати
Колір безкольоровий, білий
Сингонія триклінна
Твердість 6
Блиск скляний, перламутровий
Прозорість слабко прозорий до непрозорого

Характеристика

Хімічний склад

Крайній член ізоморфного ряду плагіоклазів альбіт — анортит. Хімічна формула — (Ca, Na)(Al, Si)4O8. При цьому вміст анортиту від 90 % до 100 % (Аn90-100).

Фізичні властивості

Сингонія — триклінна. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів — 6. Колір — безкольоровий або білий, зрідка сірий, бежевий, червоний. Блиск — скляний або перламутровий. Від слабко прозорого до непрозорого.

Походження. Розташування родовищ

Кристали чи мінеральні агрегати чистого анортиту трапляються рідко, переважно в магматичних і метасоматичних породах разом з іншими польовими шпатами. Вважається важливим породотвірним мінералом. Поширений у породах складчастих поясів і кристалічних щитах, зокрема, у габро габро-норитах, гранітах-рапаківі, амфіболітах. Знайдений також у зразках місячного ґрунту, метеоритах.

Анортит в Україні

Мінерал поширений у породах Українського щита.

Використання

У дослідженнях анортит використовують для вивчення складу й генезису магматичних порід.

Література

  1. Deer W., Howie R., Zussman J. Rock-forming Minerals : in 5 vol. London : Geological Society, 2001. Vol. 4A. 472 p.
  2. Митрохин О. В., Шумлянський Л. В., Вишневська Є. О. и др. Геохімічна типізація базитових дайок Інгульського та Волинського мегаблоків Українського щита // Геохімія та рудоутворення. 2017. № 38. С. 50–57. URL: http://www.g-o-f.org.ua/archive/2017-2/ геохімічна-типізація-базитових-дайо/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю: Анортит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анортит (дата звернення: 19.01.2022).


Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.03.2020

Поширити

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності