Англійська мова

Англі́йська мо́ва (англ. English language, English) — мова західногерманської підгрупи германської групи індоєвропейської сім’ї мов (див. Індоєвропейські мови; Германські мови).

Історична довідка

Історію становлення і розвитку англійської мови можна умовно поділити на три періоди: давньоанглійський (5–12 ст.), середньоанглійський (12 — початок 16 ст.) і сучасний період розвитку (від 16 ст. до сьогодні). Англійська мова сформувалася на основі говорів германських племен (англів, саксів, ютів і частини фризів), які переселилися з континенту на Британські острови в 5 ст. Унаслідок подальших завоювань території сучасної Великої Британії англійська мова зазнала великого впливу скандинавських (8–11 ст.) і французької (11–15 ст.) мов. Упродовж 15 ст. відбувалися зміни в системі голосних, правописних нормах, графічному оформленні звуків. Мова поступово наближалася до унормованого літературного варіанта, який остаточно сформувався в 15–16 ст. на основі діалекту м. Лондона. У цей період англійська мова активно запозичувала іноземні слова, що значно розширило її лексичний склад.

1755 С. Джонсон опублікував перший тлумачний словник англійської мови, який налічував близько 43 тис. слів.

На сучасному етапі розвитку варіанти англійської мови в різних країнах, де нею послуговуються, набувають специфічних рис: сталою залишається граматична будова, але від літературної норми місцева версія може відрізнятися вимовою і мати свої морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості. Відповідно виділяють американську, канадську, австралійську, новозеландську та інші варіанти англійської мови.

Характеристика

Поширення

Англійська мова має державний статус у Великій Британії, США, Австралії та Новій Зеландії, а також є однією з державних мов Ірландії, Канади, Південно-Африканської Республіки, Ліберії, Кенії тощо (усього 52 держав-членів ООН). Має законодавчо закріплений статус офіційної в 15 незалежних державах та багатьох залежних територіях. Більшість країн, де англійська має офіційний статус, є колишніми колоніями Великої Британії.

Англійська мова — одна із шести офіційних (поряд із французькою, арабською, іспанською, китайською і російською) та одна з двох робочих мов ООН (разом із французькою).

Загальна кількість носіїв, для яких англійська є рідною, — від 360 до 400 млн осіб (2006, оцінка). Кількість носіїв на рівні другої або іноземної мови — близько 1 млрд осіб (2006, оцінка). За кількістю носіїв на рівні рідної мови є третьою за поширенням у світі (після китайської та іспанської). За кількістю носіїв, для яких англійська є другою або іноземною, — найпоширеніша мова світу.

Фонетичні, граматичні й лексичні особливості

Сучасна англійська мова вирізняється багатством голосних (21 звук, зокрема 9 дифтонгів), тоді як приголосних 25. Для голосних звуків характерними є довгота або звичайна вимова, а для приголосних — відсутність пом’якшення. Наголос рухомий, найчастіше падає на перший склад кореня. Ненаголошені голосні зазнають сильної редукції. Інтонація є висхідною і низхідною. За типологічною класифікацією належить до аналітичних мов: порядок слів у реченні сталий, велику роль відіграють службові дієслова та прийменники.

Категорії відмінків і числа в англійській мові дуже спрощені: суб’єктний та об’єктний відмінки іменників можна розрізнити лише за порядком слів, займенників — за флексією та чергуванням звуків у корені (he/him, she/her). Присвійний відмінок позначається закінченням –s у кінці іменника або відповідною формою займенника. Множина переважно утворюється додаванням відповідних закінчень до слова.

Категорія роду відсутня. Прикметник утратив відмінювання і не узгоджується з іменником.

Категорія часу для дієслів змінна за чотирма групами: simple, continuous, perfect та perfect continuous (по 3 часи в кожній групі: минулий, теперішній і майбутній).

У лексиці англійської мови є багато запозичень із романських мов (передусім зі старофранцузької). Словниковий запас сучасної англійської мови — 800 000 слів. На території Великої Британії поширена низка діалектів, один із них — шотландська мова, відома також як англо-шотландська (Scots; не плутати з кельтською шотландською мовою), яка має офіційний статус у Шотландії як окрема мова. На території США існує три групи діалектів, найпоширеніший із яких — середньозахідний, що лежить в основі місцевої американської мовної норми. Англійська мова в англомовних країнах вирізняється багатством соціолектів і жаргонів.

Писемність та особливості орфографії

Писемність на основі латинського алфавіту. Орфографія англійської мови ґрунтується на етимологічному принципі. У США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії сформовані національні варіанти літературної англійської мови, які відрізняються від британського переважно лексично та фонетично.

Додатково

Генетично близькою до англійської є фризька мова. Найменше спільних елементів із данською та німецькою, хоча всі належать до однієї мовної групи.

До 15 ст. в англійській мові не використовували знаки пунктуації.

Поява друкарства в Англії (1476) сприяла стандартизації та унормованості англійської мови.

Основоположником літературної англійської мови вважають Дж. Чосера.

Для англійської мови характерна десяткова система числення із залишками традиційної дванадцяткової в мовленні (рахування дюжинами).

На основі англійської мови створено кілька штучних мов.

ЗМІ та члени уряду Великої Британії спілкуються британською англійською.

Найпопулярнішим вважається американський варіант англійської мови.

Деякі звуки не мають відповідників в українській мові, що призводить до проблем транскрибування чи транслітерації власних назв.

Література

  1. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. Вінниця : Нова Книга, 2008. 248 с.
  2. Андрейчук Н. І. Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV — початку XVII століття. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. 280 с.
  3. Верба Л. Г. Історія англійської мови. 3-тє вид. Вінниця : Нова Книга, 2012. 296 с.
  4. Richard M. A History of the English Language. Cambridge : Cambridge University Press, 2015. 510 p.
  5. Bragg M. The Adventure of English: The Biography of a Language. London : Sceptre, 2016. 360 p.
  6. Селігей П. О. З історії пуризму в англійській літературній мові // Мовознавство. 2017. № 5. С. 3–18.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю: Англійська мова // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Англійська мова (дата звернення: 7.12.2021).


Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.02.2020

Поширити

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності