Абдул-Азіз

Абдул-Азіз ‎

Абду́л-Азі́з (тур. Abdülaziz; 08 або 09.02.1830, м. Константинополь, тепер Стамбул, Туреччина — 04.06.1876, м. Константинополь, Туреччина) — султан Османської імперії (1861–1876), правління якого припадає на другу половину періоду Танзимату.

Абдул-Азіз

(Abdülaziz)

Народження 1830
Місце народження Стамбул, Туреччина
Смерть 1876
Місце смерті Стамбул, Туреччина
Напрями діяльності політика, влада державна

Життєпис

Син Махмуда ІІ. 1861 успадкував владу від свого брата Абдул-Меджида І. Абдул-Азіз протягом першого десятиліття правління здійснив військову, законодавчу, фінансову й освітню реформи. У цей же час настав кризовий період у житті Османської імперії: повстання в Чорногорії (1862) і на о. Криті (1866–1969), об’єднання Валаського і Молдавського князівств (васальних Османській імперії) в Об’єднане князівство Валахії і Молдови (1861), повстання у Боснії і Герцеговині (1875), Болгарії (1876).

Абдул-Азіз був першим османським султаном, який здійснив офіційний візит до європейської країни: 1867 відвідав Велику Британію (під час візиту королева Вікторія присвоїла йому Титул лицаря ордена Підв’язки).

В останні роки правління Абдул-Азіза утворилася опозиція йому як султану і керівникам Танзимату — течія Нових османів. На поч. 1870-х Османську імперію охопила криза, наслідком якої став державний переворот 30.05.1876. Абдул-Азіз був усунутий від влади, а султаном став його племінник Мурад V. Абдул-Азіз наклав на себе руки 04.06.1876.

Література

  1. Bozdağ I. Sultan Abdülhamid’in Hatıra Defteri. İstanbul, 2000.
  2. Cleveland W. A History of the Modern Middle East. Boulder, Colorado, 2013.

Автор ВУЕ

Поширити

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності